У SciTE багато приємних особливо-
стей, що полегшують набір коду: фолдінг,
овтодоповнення, використання вкладок,
підтримко сесій, підтримко юнікоду). Ска-
жу кілька слів про деякі з них:
J фолдінг Ізгортанняj — орієнтуючись
на форматування то дужки в певних мо-
вах програмування, SciTE дозволяє згор-
тати ділянки коду для спрощення навігації
по ньому;
S овтодоповнення — дуже зручна річ,
працює не тільки для зарезервованих
слів мови програмування, а й для всіх
слів, що зустрічаються в коді. Інколи цілий
рядок коду набирається в лічені секун-
ди. Активується параметром
a u t o c o m
p l e t e w o r d . a u t o m a t i c = l ;
■S використання вкладок — SciTE доз-
воляє одночасно працювати з кількома
файлами. Для цього використовуються
вкладки (таби). Активується так:
b u f f e r s =
10 — зазначити максимальну кількість
одночасно відкритих файлів (щоб пра-
цювати з вкладками, треба дозволити
одночасну роботу більше, ніж з одним
файлом);
t a b b a r , v i s i b l e = l — показа-
ти панель вкладок;
S підтрим ка сесій — дозволяє пра-
цювати з групами файлів. Сесія збе-
рігається у вигляді файлу з розширен-
ням .ses.
Для Windows SciTE може запускати
програми в різних режимах; у настрой-
ках за це відповідає рядок
c o m m a n d , s u b
s y s te m . Ось три найбільш поширені зна-
чення, які він може приймати: 1
(кон-
сольний режим), 2
(графічний режим),
З (режим ShellExecute — команда пере-
дається на виконання ОС, так можна,
наприклад, працювати з html-сторінка-
ми, переглядаючи їх в ІЕ). Для Linux SciTE
запускає програми в двох режимах: зви-
чайному (о) та фоновому (г).
В SciTE вбудована підтримка пара-
метрів командної строки. Особливої
цінності вони не представляють, проте
дещо тут зробити можна. Ноприклад,
команда
S c iT E " - o p e n : C : \ l . t x t " - g o -
to :
2 5 відкриє файл l.txt і перейде на
25 рядок.
Для локалізації програми необхідно
завантажити файл потрібної мови і збе-
регти його як
locale.properties. Зрозуміло
що при бажанні будь-яке слово в пере-
кладі можна змінити на свій розсуд.
Скажімо, для експерименту я змінив на-
зву меню Ф айл на Документ.
Всі допоміжні файли SciTE (файли до-
помоги, настройки, локалізації тощо)
зберігаються
в
одному
каталозі
з
SciTE.exe (в Windows) або в /usr/share/scite
(в Linux).
SciTE в Linux
Як було сказано вище, зі SciTE я
вперше зіткнувся в Windows. Версію
для Linux я вирішив завантажити з
sourceforge.net. Найсвіжіша на цей мо
мент версія — 1.62 (завантажена на
сервер 2004-10-31). Серед варіантів
завантаження
на
сайті
я
обрав
g s c ite l 6 2 .tg z
Linux-версію
вже
скомпільованого SciTE. Цей файл ва-
жив ~600 Кб, що було майже вдвічі
менше архіву з програмним кодом
(scitel
6 2 .tg z )
Я вирішив заощадити на
Інтернеті і обійтись без компіляції про-
грами на своєму комп'ютері. «Скупий
платить двічі» — у справедливості цих
слів мені довелось переконатися після
розпаковки архіву. Ні, там були всі
потрібні фойли, і SciTE навіть запустив-
ся. Але не більше того. Коли я нама-
гався щось зробити у вікні програми,
вона миттєво вилітала. Робила вона це
так регулярно, що я навіть завагався —
а чи в Linux я зараз? Довелося шукати
причини неординарної поведінки про-
грами у документації. З'ясувалось, що
SciTE в цьому архіві скомпільований під
бібліотеки GTK+ версії 2.4, а в мене
версія цих бібліотек — 2.0. Нема чого
лякатися — достатньо просто пере-
компілювати код програми під GTK+ 2 0
Це був той самий код, який я ощадли-
во вирішив не завантажувати. Дове-
лось знову йти на сайт і качати вже
архів с кодом. Завантаження пройшло
без проблем, я розпакував архів та
приступив до встановлення. Тут є певні
нюанси. В архіві крім програмного ко-
ду SciTE знаходиться ще код* Scintilla.
Спочатку треба скомпілювати її, а вже
потім братися за SciTE. В обох випад-
ках шукайте папку
g tk, в ній буде m ake-
file . Це означає, що c o n f i g u r e запус-
кати вже не потрібно. Для Scintilla вза-
галі достатньо просто ввести
m a k e , для
SciTE окрім
m a k e не забудьте ввести
m a k e i n s t a l l
(завчасно озброївшись
правами root).
Зауважте: оскільки SciTE написаний
на C++, для його компіляції використо-
вується сценарій д++, який запускає
компілятор дсс з особливими парамет-
рами.
Отже, процес установки SciTE в Li-
nux на ПК описаний майже повністю.
Скажу про єдину проблему, з якою
зіштовхнувся під час компіляції Scintilla:
компілятор не міг знайти файли
Х Р М .схх
та
ХРМ h. Це й не дивно, бо замість них
чомусь були
х р т .с х х та xpm .h. Просте пе-
рейменування вирішило всі проблеми.
Після всіх маніпуляцій в /usr/Ьіп з'явив-
ся довгоочікуваний файл
SciTE. Зверніть
увагу на регістр — якщо набрати ко-
манду
s c i t e
або
Б с іт е , програма не
запуститься.
Додам, що інтерфейс SciTE в Linux,
на мій погляд, виглядає більш симпатич-
но, ніж в Windows (завдяки GTK+).
SciTE в Windows
Якщо качати архів з exe-файлом
(w s d te l6 2 .z ip , -6 0 0 Кб), то ніяких труд-
нощів виникнути не повинно — розпа-
кував і користуйся. У випадку наявності
в системі встановленого компілятора
C++, можна, для експерименту, заван-
тажити архів з програмним кодом і збу-
дувати свій SciTE.
За час роботи зі SciTE в Windows (як
і в Linux) не було помічено жодної
аварійної ситуації, жодного вильоту про-
грами. Безумовно, не можна сказати,
що SciTE написаний для однієї платфор-
ми, а підтримка іншої ще сирувата.
При конфігурації SciTE варто звер-
нути увагу на рядки, що починаються з
i f
p l a t . w i n
— параметри, що підуть
нижче, доступні тільки для користувачів
Windows. Проте їм буде недоступно ре-
дагувати все те, що йде після
i f P L A T _
g t k .
Слово «недоступно» підібрано де-
що невдало — редагувати можна все
що завгодно (адже це простий тексто-
вий файл), просто SciTE буде ігнорува-
ти настройки, які не стосуються плат-
форми, з якої його запустили.
Щ е одна дрібниця для SciTE в Win-
dows: як я зрозумів, тут можно озвучи-
ти роботу редактора з файлами.
SciTE в Інтернеті
Офіційний сайт програми —
w w w .scin
tilla .o rg . Дзеркало ресурсу (принаймні, я
не побачив відмінностей) знайдете на
s c irtilla .s o u rc e fo rg e .n e t. Тут буде все не-
обхідне для програми (у тому числі фай-
ли-розширення для певних мов програ-
мування, файли-локалізації тощо) і, зви-
чайно, сам SciTE. Справедливості зара-
ди слід зазначити, що майже всі сторінки
з сайту ви знайдете в будь-якому варіанті
«поставки» програми, що перевищує
600 Кб — ці сторінки являються довідкою
для SciTE. Отже, простіше завантажи-
ти архів програми, ознайомитись в оф-
лайні зі всією документацією, а вже потім
завантожувати потрібні вам файли роз-
ширення або локалізації. Посилання,
за яким можна було завантажити різні
версії SciTE і Scintilla, на момент напи-
сання статті —
s o u rc e fo rg e .n e t/p ro je c t/
sh ow files.php? gro up_id = 2439 (звідси я Й ка-
чав програму).
Дуже рекомендую
scite .ru te a m .ru —
російське дзеркало офіційного сайту.
Довідка тут майже повністю перекладе-
на з англійської на російську, тож кори-
стуйтеся нею. Звісно, налаштувати SciTE,
керуючись англійськими інструкціями, не-
важко (до того, як я знайшов
scite.ruteam.ru,
програма в мене вже була цілком на-
лаштована саме завдяки англійській
довідці), але, мабуть, простіше все ж та-
ки буде користуватися російським пере-
кладом.
Мої враження від програми можна
вмістити у чотири слова:
гнучкість,
функціональність, простота та.
.. оригі-
нальність. Сподіваюсь, SciTE не розча-
рує й вас.
МОИ КОМПЬЮТЕР
предыдущая страница 37 Мой Компьютер 2005 14 читать онлайн следующая страница 39 Мой Компьютер 2005 14 читать онлайн Домой Выключить/включить текст