вш
пінгвін
p
mina
Наш постійний автор Петро «Я о хіо п » Сємілєтов підготував цього разу
приємний сюрприз для всіх шанувальників вільного ПЗ, а саме —
інтерв'ю з Сергієм Бурачеком, розробником вітчизняного дистрибутиву
Сіпих С о тр (0 3 )ІІ
( h ttp ://w w w .c o m p o s it.ia tp .o r g .u a ) .
— Сергію, скажіть будь ласка, як
прийшла до вас думка розпочати ство-
рення власного дистрибутиву Linux? Чи
довго ви вагалися? Як відомо, робото
це комплексна, забирає багато часу.
Взагалі, подібний задум з'явився в
м ене щ е на початку року. А навесні
цілком випадково створити власний Lin-
ux мені за п р о п о н у в а л а одна людина.
Пропозиція була прийнята без будь-яких
вагань. Сф орм увався колектив, від яко-
го, щ оправд а, після деяких перипетій в
проекті залиш ився тільки я та Володи-
мир С трєбеж ев, дизайнер. Час?.
. Так,
д овелось посидіти ночам и © . Та ще,
знаєте, сесія .
. Р об о ту мусили відкласти.
Д обре, щ о д о цього часу ми встигли ви-
пустити версію 0.2.
Хто Ви за фахом? Чи потрібно бу-
ти програмістом, щоб розробляти влас-
ний дистрибутив Linux?
Щ о д о фаху — за р а з я навчаю ся
на IV курсі Чернівецького національного
університету за спеціальністю «Ф ізична
*та бю м едична електроніка», Володя —
за спеціальністю «М ікроелектроніка та
напівпровідникові прилади». Так, в межах
цих курсів передбачено опанування аж
чотирьох м ов програм ування — Basic,
Pascal, С, Assem bler. Але не можу ска-
зати, щ о сам е університетські штудіі
підштовхнули мене д о подібних експери-
ментів. Важливішу роль відіграв той факт,
щ о в Linux я «живу» вже більш е трьох
років, від В аш ої най перш ої статті в М К
«Linux в массы — почему бы и нет?». Важ -
ко перелічити, скільки дистрибутивів я
змінив, але це дало мені основне — р о -
зуміння принципу роботи цієї О С . С п е р -
ш у постійно стикаєшся з тим, щ о у W in -
dow s все «не так». Щ о дійсно можна вва-
жати корисним при створенні свого ди-
стрибутиву (особливо на основі вже існую-
чого), так це знання Shell-скриптів (чи,
принаймні, здатність в них розібратися).
Мабуть, ще конче потрібно знан-
ня англійської мови?
— Так, без цього неможливо. Адж е
доводиться не тільки перечитувати м о-
ре документації, але і р озб и р ати чужі
скрипти, і спілкуватися з автор ам и п р о -
грам.
.. Взагалі, на м ою думку, користу-
вач Linux на сьогоднішній день не обов'яз-
ково повинен володіти англійською, але
адм іністратор, а тим більш е програм іст
без неї не обійдеться.
Яку мету переслідує створення
Comp(OS)!t'y? Чим відрізняється він від
інших дистрибутивів? Хто його потенційні
користувачі?
М е та в нас та, за яку Unix-старо-
жили критикують інших авторів подібних
дистрибутивів: наближення Linux д о ря-
д ового користувача, «чайника», д о л ю -
дини, для котрої слово «ком п'ю тер» не-
розр и вн о асоцію ється з W indow s. Адж е
б агато хто взагалі не вірить, наприклад,
в можливість повноцінної р об оти з ком -
пакт-диску. A Com p(O S)lt забезпечує Вас
необхідним оф існим приладдям та всім,
щ о потрібно для активної роботи в Інтер-
неті. А від інших L iveC D -дистрибутивів
він відрізняється насамперед українською
м овою як осн о вн о ю і K D E в ролі вікон-
ного менеджера. П р и цьому ми виріш и-
ли представляти користувачеві K D E та
прикладні програм и не з default нал аш
туваннями. Адже, наприклад, практично
всі початківці звинувачую ть програвач
X M M S в тому, щ о він не розум іє кири-
личних Ю З тегів (маючи на увазі коду-
вання ср-1251) І м айж е ніхто не с п р о -
б ував в опціях пр осто змінити ш риф т
плейлиста на такий, щ о м ож е від обр а-
жати дане кодування І так далі М и ж
вирішили використати всю гнучкість KDE,
і в результаті вийш ов досить оригіналь-
ний варіант оф ормлення, в комплексі з
розр обленим Володею комплектом іко-
нок, який з часом переросте в повноцінну
тему для KDE.
До речі, чому KDE, а не Гном?
©
Чи подобається Вам цей шлях тотально-
го спрощення, що його взяли розроб-
ники Гнома?
— Тут роль зіграл а о со б и с та сим -
патія. С в о го часу я нам агався пр ац ю -
вати в Гномі версій 2.0-2.2, але він на
той час виглядав досить сирим (хоч і
містив дуже цікаві рішення) і не складав
реальної конкуренції (принаймні, для ме-
не) тодіш нім релізам KDE. Я вирішив пе-
рейти на останній, але спостерігати за
розвитком G nom e. А л е те, чим він став
у версії 2.4, зовсім відш товхнуло мене
як користувача. Ц е вже не оригінальний
альтернативний менеджер робочого сто-
ла, а невдале наслідування KDE. Хоча
це моя особ и ста думка.
Яким, на Вашу думку, буде розви-
ток Comp(OS)lt'y? Чи буде він колись
звичайним, не live-дистрибутивом?
— Так. Після виходу версії 0.3 LiveCD
буде випущ ено у світ і її «стаціонарний»
варіант. П р и цьом у пр оц е с інсталяції
плануєм о зробити не складнішим, ніж у
Lindows, то б то кілька « О К » — і система
встановлена. Адж е LiveC D не оптим аль-
ний (хоча цілком прийнятний) варіант для
оф існої системи. А щ одо розвитку — н а-
далі C om p(O S)lt буде віддалятися від сво-
го «предка» — Кпорріх, як, наприклад,
Alt Linux поступово відходить від M a n -
drake. Будемо прац ю вати над р о зш и -
ренням у кр аїном овної документації.
— А чи буде інтегрована в KDE-інтер-
фейс така дуже приваблива річ, як [Su-
perJKaramba? Це ж схоже на інтерфейс
майбутнього.
.. Щоправда, не всі компо-
ненти Карамби є стабільними.
— Щ о д о К ар ам б и , то вон а з а р а з
проходить «польові випробування» на
м оєм у М андрейку. І, м уш у сказати, є в
ній свої позитивні сторони. А л е згад а-
на нестабільність та ресурсоємність дея-
ких найцікавіш их тем поки щ о не д о з-
воляє включити ЇЇ до LiveCD. Трохи з а -
чекаємо, адже на даний м ом ент остан -
ня версія К ар ам б и всього 0.3.
Чому саме Кпорріх став основою
для Comp(OS)lt'y? Є ж, припустимо, live-
CD Mandrake або SUSE
П р о сто з тих LiveCD, щ о мені по-
трапляли д о рук, сам е К порріх м ає най-
д о ско нал іш і
скрипти
р о зп ізн ав а н н я
«заліза», до того ж, він містить надзви-
чайно ш ирокий наб ір програм ного з а -
безпечення.
Чи підтримуєте Ви якісь професійні
стосунки з розробником Кпорріх або
інших дистрибутивів?
Єдиний лист, відправлений на ад -
р е су а в то р а К порріх, поки щ о за л и -
шається без відповіді © . Н атом ість ве-
дем о активні п ере говори з ав то р а м и
деяких
п р о гр ам ,
щ о
увійш ли
до
Com p(O S)lt.
Як Ви оцінюєте поточний стан роз-
витку вільного програмного забезпечен-
ня в Україні? Я бачу велику популярність
Linux принаймні у великих містах та в
Західній Україні, але це попит користу-
вачів, не розробників. Чому саме ос-
танніх так мало? Чому вітчизняне ком
'юніті
більш схильно до підтримки зарубіжно-
го, а не українського виробника?
— С каж ім о так, з часом У кр аїн а (як
і
Росія, зви чай но) м ож е м ати чи не
найбільш у кількість користувачів відкри-
того П З на сотню користувачів П К вза-
галі. Адж е серце затятого лінуксоїда не
м ож е не радувати © ф акт зростання
ж орсткості контролю виробників і дист-
р и б'ю тор ів П З (зокрема, представниц-
тва корпор ац ії M icrosoft в Україні) за
дотрим анням ум ов ліцензій. І, за деяки-
ми джерелами, це «щ е не вечір». Інш и-
ми
сл овам и
Linux
с тає
дійсно
потрібним. Повірте, гегемонія піратів на
соф т-ринку не буде тривати вічної
Щ о ж д о розробників, програмістів,
то згадайте, щ о «наш і» хакери одні з
найкрутіш их, і це дійсно так. Скільки
лю дей по чал о вивчати А с е м б л е р ли-
ш е через те, щ о не могли знайти не-
обхідний крек в Інтернеті! А тепер уявіть
собі, щ о цей потенціал м ож на н а п р а -
вити не на злам , а на створення н о -
вих (вільних!) програм . К рекери ж не
одерж ую ть грош ей за свої «творіння»,
№ 29/304 19 июля-26 июля 2004
предыдущая страница 26 Мой Компьютер 2004 29 читать онлайн следующая страница 28 Мой Компьютер 2004 29 читать онлайн Домой Выключить/включить текст